Батькам на замітку

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОМАШНЄ НАСИЛЬСТВО

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 (далі Закон) домашнє насильство – це діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняється в сім’ї чи в межах місця проживання або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фактично, домашнє насильство може виражатися в таких діях, як:

– словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування;

– ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

– будь-яких діяннях сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди, або стосовно дитини незалежно від згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

– умисному позбавленню житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:

  • подружжя;
  • колишнє подружжя;
  • наречені;
  • мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
  • особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
  • особи, які мають спільну дитину (дітей);
  • батьки (мати, батько і діти);
  • дід (баба) та онук (онука);
  • прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
  • вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
  • рідні брати і сестри;
  • інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
  • діти подружжя, колишнього подружжя, наречених осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
  • опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
  • прийомні батьки, батьки – вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

За вчинення домашнього насильства чинним законодавством передбачено кримінальну. адміністративну чи цивільно-правову відповідальність.

Відповідно  до статті 173-2  Кодексу  про  адміністративні  правопорушення   України  передбачається  відповідальність  за  вчинення  домашнього  насильства  у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до  семи діб.

У разі  повторного  протягом  року  вчинення даного  правопорушення  перередбачено –  штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Щодо  кримінальної  відповідальності,     то   в  Кримінальний  кодекс  України  внесено зміни,  які  наберуть  чинності  з 19.01.2019,  доповнивши  статтею 126-1  «Домашнє насильство». Де  передбачається, що домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, – карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років”.

Також, Законом прередбачені спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству, до яких належать:

  • терміновий заборонний припис стосовно кривдника, який видається строком до 10 діб та може включати:
  • зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
  • заборону на вхід та перебування в місці проживання (перебування)  постраждалої особи;
  • заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
  • обмежувальний припис стосовно кривдника, що видається строком від одного до шести місяців, та включає в себе:
  • заборону перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистої приватної власності постраждалої особи;
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування) навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  • заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
  • заборону вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особистих і через третіх осіб.
  • взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
  • направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, яким стало відомо про вчинення домашнього насильства, зокрема якщо  постраждалими особами стали або можуть стати діти, зобов’язані невідкладно повідомити про це районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів, сільських, селищних, міських, районних у містах ( у разі їх створення) рад, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України або до цілодобового кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

У випадку вчинення щодо вас чи ваших рідних, знайомих вище вказаних діянь можна звернутися за консультацією та допомогою:

  • Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильствута захисту прав дітей – 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів на всій території України) або 116-123 (безкоштовно для дзвінків з мобільних телефонів);
  • Правоохоронні органи– 102;
  • Благодійна організація «Світло надії» тел. (066) 829 55 73  або  (0532) 60-60-81.

ЛІТЕРАТУРА:

  1. Кримінальний кодекс України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 2341-14/stru
  2. Цивільний кодекс України. – Режим доступу:                                                                                              https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
  4. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому                                                                                          насильству» від 07.12.2017 р. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19
  5. Єфремова Г.Л. Профілактика насильства в сім’ї та профілактика дитячої жорстокості в сім’ї та профілактика дитячої жорстокості в освітньому середовищі/Г.Л. Єфремова//Виховна робота в школі. 2018. – № 3,5,6,7,8,9.
  6. Коновал С. Сімейне насильство та його наслідки: Лекція для батьків/Коновал С.//Шкільний світ. – 2014. – № 8. – С. 7-9.
  7. Манєвська І.В. Світ без насильства/ І.В. Манєвська// Основи здоров’я. – 2019. – № 8. – С. 32-38
  8. Мельниченко Н. Я не боюсь сказати [Текст]: найвідвертіша книжка для підлітків/Мельниченко Н.; предм. І. Славінської; худож.- оформ. А. Сміт. Харків: Фоліо, 2018. – 213 с.
  9. Федор О.Т. Насилля у родині/ О.Т. Федор// Безпека життєдіяльності. 2017. – № 12. – С.19-20.