Всі записи автора odb_lawyerblog

Майнові права дитини

Карантин в умовах воєнного часу. Загальні протиепідемічні рекомендації.

Кабінет міністрів України постановою № 372  від 26 березня вніс зміни до постанови про встановлення карантину через COVID-19  від 9 грудня 2020 року № 1236.  

Нормативним  актом  Уряд  знову продовжив  дію карантину до 31 травня. Однак  на час  воєнного стану КМ України скасував поділ областей на кольорові зони епідеміологічної небезпеки.  Крім того, карантинні обмеження замінили  загальними  рекомендаціями. Згідно з урядовою  постановою, в Україні скасовано поділ областей на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони карантину. Також  посадовці тимчасово скасували обов’язкові обмеження  епіднебезпеки. 

Натомість громадянам, різноманітним установам та підприємствам рекомендували дотримуватися заходів, спрямованих на запобігання поширенню коронавірусу. Зокрема, йдеться про дотримання маскового режиму та соціальної дистанції, миття рук й користування антисептиками. У цьому випадку держава покладається виключно на свідомість громадян,  які мають дотримуватися загальних протиепідемічних рекомендацій.

У період воєнного стану не діє вимога про відсторонення  від  роботи не щеплених освітян, медиків, соцпрацівників, держслужбовців та представників інших професій, які підлягають обов’язковій імунізації COVID-19. Але, уряд рекомендує громадянам продовжувати вакцинуватися.

Оновленні карантинні правила діятимуть впродовж воєнного стану та місяць після його завершення.

Джерело інформації:  [електронний ресурс – інтернет] – офіційний  сайт Верховної  Ради України , текст постанови КМ України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» 

–  режим доступу –  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Tex       

Підготував  юрисконсульт                    Владислав БОРЩОВ

Загальні рекомендації при небезпечних подіях та надзвичайних ситуаціях

Сигнал «УВАГА ВСІМ» подається уривчастим звучанням електросирен, частими гудками транспорту, через мережу радіомовлення, вуличні гучномовні пристрої.

Повідомлення передаються у наступних надзвичайних ситуаціях:

  • При аварії на радіаційно-небезпечному об’єкті; • При аварії на хімічно-небезпечному об’єкті; • Про можливий землетрус; • Про повінь або катастрофічне затоплення; • Про повітряну небезпеку; • Про закінчення повітряної небезпеки; • При загрозі хімічного зараження; • При загрозі радіоактивного зараження.У всіх випадках не панікуйте, зберігайте спокій.
    • Знайдіть джерело інформації (місцеве радіо, ФМ- радіо, телебачення, або зателефонуйте знайомим чи сусідам). Прослухайте інформаційне повідомлення. ·Дійте відповідно до вказівок місцевого органу управління з питань цивільного захисту населення.

    Алгоритм перших дій у надзвичайних ситуаціях:

    • Огляньте місце події та переконайтеся, що немає безпосередньої загрози вашому життю і здоров’ю.
    • Огляньте постраждалих та зрозумійте, чи є потреба у наданні екстреної медичної допомоги, чи є загроза їх життю. Покличте рятувальників (101) і медиків (103).
    • Залишайтеся з постраждалим до приїзду екстрених служб.
    • Визначте, яка допомога (крім психологічної) потрібна, хто з усіх найбільшою мірою потребує допомоги. Дізнайтеся імена людей, які потребують допомоги.

    При виявлення предмету, схожого на вибуховий пристрій:

1)Не чіпайте, не відкривайте, не пересувайте знахідку;

2)Зафіксуйте точний час виявлення підозрілого предмету;

3)Відгородіть місце, де знаходиться підозрілий предмет;

4)Відійдіть подалі від підозрілої знахідки;

5)Припиніть будь-яку діяльність в районі небезпечного місця;

6)Організуйте тимчасову охорону небезпечного місця до приїзду спеціально підготовлених фахівців та не допускайте туди сторонніх осіб;

7)Про знахідку вибухонебезпечного предмета терміново викличте службу порятунку за номером 101 або поліцію за номером 102.

Будьте обачні та обережні.

Джерело інформації:  Офіційний веб – портал  Полтавської обласної державної адміністрації. – Довідник. Дії населення при небезпечних подіях та надзвичайних ситуаціях – електронний режим доступу., https://www.adm-pl.gov.ua/news/u-poltavskiy-oda-stvorili-dovidnik-diyi-naselennya-pri-nebezpechnih-podiyah-ta-nadzvichaynih–0  та офіційний сайт Верховної Ради України – наказ  МНС України №1061 від 31.07.2012р., зареєстровано в міністерстві юстиції України 20 серпня 2012р., №1396/21708 «Про затвердження порядку спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей», електронний режим доступу., https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1396-12#Text.

А нашому читачу-користувачу, щоб мати швидкий доступ до відповідей на найбільш злободенні юридичні питання, потрібно звернутися на юридичний блог Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного із запитом у розділі «Запитай у юриста». ( скануйте QR-код).

Підготував юрисконсульт                            Владислав БОРЩОВ

 

 

Заборона жорстокого поводження з тваринами. Правила для людей.

Люди завжди були впевнені, що вони особливі на землі. Деякі  з нас вважають себе єдиною істотою з емоціями, мораллю та культурою. Інші –  переконані, що всі риси, які колись вважалися ознакою людства, є і у тварин. Але усіх об’єднує  розуміння  того, що людина унікальна істота на землі так само, як  кішка або морська свинка.

Домашні улюбленці  певною мірою теж  розуміють  людський розум. Вони можуть відрізнити людину, яка не бажає давати їм їжу, від того, хто може їх нагодувати. Те, як ми поводимось із братами нашими меншими, насправді показує рівень зрілості нашого суспільства. Але, як би це жахливо не звучало, ще є непоодинокі випадки знущання людей над домашніми тваринами. Це все – реалії нашого життя.

У більшості цивілізованих країн світу існує суворе законодавство щодо протидії жорстокому поводженню з  домашніми тваринами.

В 2013 році наша країна  взяла на себе зобов’язання вживати заходів щодо захисту тварин від жорстокого поводження, ратифікувавши Європейську конвенцію про захист домашніх тварин.

В серпні 2021 року  набули чинності зміни до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Норми цього закону посилили кримінальну та адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами. Відповідальність за правопорушення  відповідно до закону починається  вже  з 14 років.

 

 

Правила для людей

При поводженні з тваринами не допускається:

  • використання оснащень, інвентарю, що травмують тварин;
  • примушування тварин до виконання неприродних для них дій, що призводять до їх травмувань;
  • нанесення побоїв, травм з метою примушування тварин до виконання будь-яких вимог;
  • використання тварин в умовах надмірних фізіологічних навантажень тощо.

У випадках виявлення жорстокого поводження з тваринами необхідно викликати представників Національної поліції для притягнення винної особи до відповідальності, оскільки саме поліцейські вживають відповідних заходів у разі порушення законодавства, у тому числі шляхом складання протоколів.

А нашим користувачам, щоб мати швидкий доступ до відповідей на найбільш злободенні юридичні питання, радимо із запитами звертатися до сайту Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного у розділі «Запитай у юриста» (юридичний блог).

Джерело інформації: 

  • Офіційний веб-портал Міністерства юстиції – Тварини у законі: Про відповідальність та законність., https://minjust.gov.ua/m/tvarini-u-zakoni-pro-vidpovidalnist-za-jorstokist
  • Офіційний сайт Верховної Ради України, текст Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», https://diia.gov.ua/news/pershij-etap-rezhimu-bez-paperiv-z-23 serpnya-pochav-diyati-zakon-pro-cifrovi-pasporti-v-diyi

Підготував юрисконсульт                              Владислав БОРЩОВ

Чи важко людині жити за законом?

Шановний читачу, чимало разів  ти чув проте, що закони потрібно знати. Але знання законів – така собі лінія горизонту: начебто і видно, але досягти її неможливо. Це тому, що законів аж надто багато. Їх так багато, що з них можна скласти чималеньку бібліотеку.

Щодня законів стає більше, навіть коли Верховна Рада України у відпустці. Законодавство України складається не лише з «власне» законів, але й з різного роду постанов Кабінету Міністрів, постанов Національного банку, інструкцій, наказів міністерств та відомств, тощо. Ці постанови та інструкції юристи називають «підзаконними актами», і цих актів – десятки (якщо не сотні) тисяч.

А ще юристи мають брати до уваги рішення судів щодо питань, що розглядаються (адже від них залежить, у який спосіб буде застосовано закон, який часто-густо є для пересічного громадянина недуже зрозумілим). Це ж море інформації!

Однак не бійтеся! Розкрию вам «страшну» таємницю, яку плекає юридичне співтовариство: усе знати немає необхідності. Найголовніший секрет юристів – треба просто знати, де знайти необхідну інформацію! Знаєте, де шукати – знаєте відповідь!

Наприклад –  юридичну інформацію можна шукати у бібліотеці чи в Інтернеті або зібрати вдома велику теку юридичної літератури.

Можна щоразу,коли виникне юридична проблема, телефонувати професійному юристу(адже не секрет, що іноді ми читаємо текст, але усвідомити його зміст не можемо, як не намагаємось).

А нашому читачу-користувачу, щоб мати швидкий доступ до відповідей на найбільш злободенні юридичні питання,потрібно звернутися на юридичний блог Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного із запитом у розділі «Запитай у юриста».

Всеукраїнський тиждень права

У грудні починаючи з 2008 року в Україні традиційно проводиться Всеукраїнський тиждень права,  який започатковано Указом Президента України №1149, з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини.

Захід включає 10 грудня – День прав людини.  Адже, саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини.

Декларація стала результатом безпосереднього  досвіду  Другої світової війни і представляє перше глобальне вираження невід’ємних прав, які мають усі люди.

 

 

 

 

 

Декларація складається з 30 статей, що лягли в основу міжнародних договорів, регіональних документів із прав людини, національних конституцій.

Спираючись на міжнародно-правові стандарти, проголошені в Декларації, у 1996 році Верховна Рада України прийняла Конституцію України. В ній зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Ознайомимося (досліджуємо) з окремими статтями Загальної декларації прав людини.

Стаття 1. Всі люди народжуються вільними i рівними у своїй гідності та правах. Вони надiленi розумом i совістю i повинні діяти у ставленні один до одного в дусі братерства.

 

Стаття 2. Кожній людині мають бути забезпечені всі права i всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, стати, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Джерело інформації: [Електронний ресурс – Інтернет] – Верховна Рада України – законодавство України – Електронні дані – Загальна декларація прав людини – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text;

[Електронний ресурс – Інтернет] – Офіційне Інтернет представництво – ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ – Електронні дані – Указ Президента України №1149-2008-Режимдоступу:https://www.president.gov.ua/documents/11492008-8308 ;

[Електронний ресурс – Інтернет] –– Верховна Рада України – законодавство України  –  Електронні дані  – Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, №30, ст.141 – Офіційний текст  Конституції України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

З запитаннями пишіть на емейл: блог  юриста  Полтавської обласної  бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного у розділ «Запитай у юриста» (QR-код).

 

Підготував юрисконсульт                           Владислав БОРЩОВ

ОСОБЛИВОСТІ ВІДЕОЗЙОМКИ ТА ВИКОРИСТАННЯ ЗОБРАЖЕНЬ ДІТЕЙ

Робити фото та відео зйомку в наш час стало звичною справою, адже досить важко  зустріти у сучасному світі людину, у якої немає телефону з камерою або гаджету з функцією  фото-відео фіксації. І хоча фотографії та відео захищаються авторським правом, на зйомку людей діють законодавчі обмеження.

Розглянемо коли, де та як можна знімати, а також яким чином використовувати відзняті матеріали, щоб це було в рамках закону. Особливо коли це стосується зображень дітей.

Окремих норм, які регулюють питання зйомки та використання фото дітей, в українському законодавстві немає. За загальним правилом – статті 307 Цивільного кодексу України, здійснення фотозйомки особи має здійснюватися за її згодою. Це право кожної особи на повагу до приватного життя. Винятком із загального правила, коли не потрібно отримувати згоду особи, є зйомка у публічних місцях: на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Законодавство України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди на фото-відео зйомку, отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода особи. При цьому така згода повинна бути отримана до моменту  початку зйомки:

ясно виражена згода – згода, надана в письмовому вигляді;

усна згода – особа в усній формі перед камерою висловлює свою згоду на зйомки та транслювання зйомок у засобах масової інформації;

мовчазна згода – особа знала й бачила, що її знімають на фото чи відеокамеру, але не висловила своїх заперечень щодо проведення зйомок.

У нашому випадку (не у публічному місці), згоду за малолітню дитину надають  її батьки або особи що їх замінюють. Якщо батьки дитини заперечують проти зйомки дитини, то її потрібно припинити.

Цікавим є той факт, що даючи згоду на зйомку, особа може не давати згоди на публікацію власного зображення. Тому особа (батьки дитини) можуть  навіть попередньо висловивши згоду на зйомку, так би мовити, відкликати її –  «фізична особа може вимагати припинення публічного показу цих зображень в тій частині, яка стосується її особистого життя» (стаття 307 ЦК). Щоправда витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуватимуться цією ж фізичною особою, тобто самими батьками в даному випадку.

З точки зору захисту приватності, важливе значення має і те, чи можна ідентифікувати дитину на зображенні, яке публікується, адже лише тоді воно вважатиметься персональними даними особи.

Край важливою є норма, яка встановлює, що «фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб» (стаття 308 ЦК). Це означає, що якщо опублікування фото дитини має на меті захистити її інтереси чи інтереси інших осіб, то згода батьків не потрібна. Таке поширення буде вважатися виправданим.

А як щодо інших обмежень? Згідно зі статтею 27 Кримінального процесуального кодексу України, можуть існувати обмеження щодо зйомки неповнолітніх під час судового засідання у кримінальних справах. Наприклад, якщо неповнолітній є обвинуваченим, слідчий суддя чи суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. В такому випадку зйомка і, відповідно, подальше поширення зображень неповнолітнього в цих умовах буде незаконним.

Спеціальними законами  України передбачено, що знімання особи без її згоди може проводитися представниками правоохоронних органів  у ході розслідування кримінального правопорушення або під  час розшукових дій на підставі  рішення суду.

Без згоди можна вести фото-відео знімання службових, посадових або публічних осіб органів державної влади та місцевого самоврядування під час виконання ними своїх посадових обов’язків.

Якщо фото-відео знімання, відтворення, розповсюдження зображень особи, здійснювалися без її дозволу  та  було завдано матеріальної та або моральної шкоди. У цьому випадку, вона має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів до суду з відповідною позовною заявою.

Досить часто діти або батьки запитують – Чи має право учень проводити фото-відео знімання вчителя у школі? Чи має право вчитель знімати учнів у школі?

За загальними правилом, знімання однокласників або вчителів бажано проводити за їх згоди, при цьому таке знімання не повинне заважати проведенню уроку і відволікати учнів від навчального процесу, а також порушувати дисципліну в навчальному закладі.

Крім того, якщо щодо дитини або вчителя вчиняються протиправні дії і зйомка ведеться з метою їх фіксації, така зйомка може визнаватися допустимою, враховуючи положення частини другої статті 32 Конституції  України, зокрема в інтересах прав людини.

Джерело інформації:

Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. -№30, ст.142. – Офіційний текст Закону України (із внесеними змінами).“Про охорону дитинства”,   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text.

Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2002. – №21-22, ст.150 – Офіційний текст Закону України (із внесеними змінами).«Сімейний кодекс України»,   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text.

Відомості Верховної Ради України (ВВР).- 2003. – №40-44, ст.356. – Офіційний текст Закону України (із внесеними змінами).«Цивільний кодекс України», https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text.

Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141 Офіційний текст  Конституції України, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.

З запитаннями пишіть на емейл: http://lawyerblog.odb.poltava.ua/

 

 

Підготував юрисконсульт                                                     Владислав БОРЩОВ