ЮРИДИЧНІ   ЦІКАВИНКИ  ПРО   ЗАПОВІТИ

ЮРИДИЧНІ   ЦІКАВИНКИ  ПРО   ЗАПОВІТИ

Найкоротшим у світі заповітом є той, що склад німець Карл Тауш, який написав: «Усе – дружині». Це трапилося у 1967 році. А ось мешканці Великої Британії Фредерік Кук, яка вирішила скласти заповіт за 40 років до Тауша, знадобилося для цього 96 тисяч слів, що зайняли два об’ємних тома.

Найбільш складним для розуміння заповіт склав лаборант знаменитого фізика Нільса Бора. У цьому заповіті було так багато складних речень і спеціальних наукових термінів, що для його розшифрування довелося звертатися до експертів.

Найвідоміший заповіт залишив по собі Альфред Нобель: 30 мільйонів крон він віддав на щорічну виплату знаменитої Нобелівської премії. Родичі ж Нобеля отримали лише 0,5 мільйона крон і оскаржували цей заповіт в суді.

Найбільша сума, яка була заповідана однією людиною, була сума в розмірі 500 мільйонів доларів США, яку заповідав Генрі Форд 4157-ми навчальним закладам і благодійним організаціям.

Найбільшим статком, залишеним тварині, була сума у 65 мільйонів доларів США, яку мільйонер і кіно продюсер Роджер Доркас залишив улюбленому псу Максиміліанові. Суд визнав таке рішення законним, оскільки за життя мільйонер зробив собаці справжні людські документи. Дружині ж Доркас залишив лише 1 цент. Але вона після смерті чоловіка за тими ж «собачо-людськими» документами вийшла заміж на песика Максиміліана і вже після смерті собаки стала законною спадкоємицею великої суми.

Найбільш секретним був заповіт мільярдера Мішеля Ротшильда. У ньому було записано: «…категорично і однозначно забороняю будь-який опис моєї спадщини, будь-яке судове втручання й обнародування мого майна…». Тому реальні розміри статків Ротшильда до тепер невідомі.

Найблагородніший заповіт залишив по собі один із засновників Сполучених Штатів Америки Томас Джефферсон. За цим заповітом спадкоємці Джефферсона одержували свої частки спадщини лише за умови, що вони відпустять на волю усіх своїх рабів.

А от заповіт, який залишив по собі всесвітньовідомий англієць Вільям Шекспір (до речі, доволі великий за об’ємом, включаючи розпорядження щодо своїх меблів та свого взуття), наразі є чи не єдиним незаперечним документом, який доводить існування Шекспіра у реальному житті (оскільки інших достовірних і неоспорюваних доказів на сьогодні не знайшли).

Леся Костенко, юрисконсульт ПОБД ім. Панаса Мирного

(за матеріалами періодики та інтернет-видань)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.