ПРАВО  ДИТИНИ  НА   ІМ’Я  ТА  НА  ЙОГО  ЗМІНУ

Статтею 7 Конвенції ООН про права дитини встановлено право кожної дитини на ім’я. Ця ж норма закріплена і в статті 294 Цивільного кодексу України. Згідно з українським законодавством ім’я кожного громадянина України складається з прізвища, імені та по батькові. За своїм змістом право особи на ім’я включає в себе:

• право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм ім’ям;
• право вимагати від інших осіб звертатися до себе відповідно до свого імені;
• право вимагати припинити незаконне використання свого імені;
• право змінити своє ім’я.

Відповідно до законодавства батьки дитини зобов’язані не пізніше, ніж через місяць після народження дитини зареєструвати в органі РАЦС народження своєї дитини і одночасно дати їй прізвище, ім’я та по батькові.

Право змінити своє ім’я (прізвище, власне ім’я, по батькові) передбачено статтею 295 Цивільного кодексу України. Сама процедура зміни прописана у «Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 915.

З метою зміни прізвища, власного імені та по батькові подається письмова заява до органу РАЦС за місцем проживання. Згода батьків (одного із батьків) або піклувальника на зміну імені оформляється також у вигляді заяви та подається ними особисто.

Ім’я можна змінити:

• до 7 років – батьками без згоди дитини;
• з 7 років – батьками за згодою дитини;
• з 14 років – самою дитиною за наявності дозволу батьків;
• з 16 років – самостійно за власним бажанням.

Фізична особа, яка досягла 14 років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені або виключення відомостей про нього як батька дитини з актового запису про її народження.

Заява про зміну імені відділом РАЦС розглядається у 3-місячний строк з дня її подання. За наявності поважних причин цей строк може бути продовжений, але не більше як на 3 місяці, з письмового дозволу керівника відділу РАЦС головних територіальних управлінь юстиції.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені здійснюється з наступних підстав: здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом, наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку, офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника, подання заявником неправдивих відомостей.

Леся Костенко, юрисконсульт ПОБД ім. Панаса Мирного