«СВІТ   ЮРИДИЧНИХ   ПРОФЕСІЙ»

                    

            Юрист – це спеціаліст в галузі права, правознавець, людина з юридичною освітою. І, власне, саме слово «юрист» походить з латині і перекладається як «право». Тобто юрист – це людина, яка повинна знати право, служити праву і захищати право. А право – це сукупність усіх нормативно-правових актів, що діють в державі, і встановлені ними права і обов’язки, тобто законодавчі межі поведінки людей. І юрист допомагає розібратися у цій сукупності актів, щоб, з одного боку, реалізувати усі права, які надаються законодавством, а, з іншого боку, діяти так, щоб не порушувати прав інших осіб. Не випадково юриста називають «лоцманом, який вміє пливти між рифами законів».

Спеціалістів у галузі права, тобто юристів у нас готують профільні юридичні виші або юридичні факультети університетів. Найбільш рейтинговими вишами, що готують юристів, в Україні є: Київський національний університет, Львівський національний університет, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, Києво-Могилянська академія. Щодо дипломів вишу в галузі права, то їх видають за такими спеціальностями: «правознавство»; міжнародне право»,   «інтелектуальна власність»,  «судова експертиза». Щоб працювати юристом, цього диплому достатньо, але є такі юридичні професії, для яких, крім загального диплому, ще необхідно здати кваліфікаційний іспит. Про це – далі.

Враховуючи величезну роль юристів у становленні дійсно правової держави, як задекларовано у Конституції, своїм Указом від 16.09.1997 р.       № 1022/97 Президент встановив професійне свято правників – День юриста, який відзначається щороку 8 жовтня.  Це – загальне свято представників усіх юридичних професій. Що ж це за професії? Ким можна працювати з дипломом юриста? Давайте розглянемо.

 

І почнемо ми огляд юридичних професій з професії, яка, мабуть, найбільше асоціюється із сферою права, – це професія судді. Суддя – це особа, яку держава уповноважує здійснювати правосуддя, тобто вирішувати суперечки в судах: кримінальні, цивільні, адміністративні та господарські справи. Бути суддею – почесна і стародавня місія. Уже в первісних людей були старійшини, які чинили суд, а потім цю роль виконували князі та королі. А вже з 15-го століття судді – це обрані або призначені високоповажні особи, які вирішують проблеми складних людських відносин. Бути суддею непросто, але дуже почесно. Питання роботи суддів та їх обрання в Україні на сьогодні регулюються Конституцією України (розділ 8 «Правосуддя») та спеціальними законами.

Усі судді здійснюють правосуддя в судах у спеціальному одязі – суддівській мантії чорного кольору. Покликання мантії – забезпечити перехід від мирської суєти, прикривши цивільне вбрання, яке має лишитися для мирських справ; абстрагуватися від усього, що може відволікати від вирішення справи по суті; нівелювати індивідуальність суддів.

Враховуючи важливість і незамінність суддів у країні, Указом Президента було встановлено професійне свято – День працівників суду, який відзначають щорічно 15 грудня.

Ще одна юридична професія – професія прокурора . Ця професія була відома ще в давні часи. З латинської назва «прокурор» перекладається як «піклуватися». І у Стародавньому Римі прокурорами називали розпорядників у будинках багатих римлян. Вони дбали про порядок у будинку та керували всіма справами.

Прокурори є і зараз, але функції у них дещо інші. Прокурор – це посадова особа органів прокуратури, яка здійснює нагляд за дотриманням законів у державі і підтримує державне обвинувачення у суді. Конституція України містить цілий розділ 7, де прописані основні засади діяльності прокуратури. Крім цього, в Україні діє Закон України «Про прокуратуру». Відповідно до цих нормативних актів на прокуратуру покладено такі функції:

підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних справах (сторона обвинувачення); представництво інтересів держави чи громадян у суді (у будь-яких справах); нагляд за дотриманням законів при проведенні дізнання, досудового слідства та оперативно-розшукової роботи; нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Прокуратура є у кожному місті і районі; існують також військові прокуратури (розслідують військові злочини) та спеціальна антикорупційна прокуратура (у сфері протидії корупції). Усю систему очолює Генеральний прокурор України.

Вимоги до прокурорів стандартні: вища юридична освіта, стаж роботи за фахом та володіння державною мовою. Для зайняття посади прокурора  проводиться конкурс. Найкраще працівники прокуратури мають знати кримінальне і кримінально-процесуальне право, бо основна функція прокуратури – це підтримання державного обвинувачення в суді у розгляді кримінальної справи. Отримавши від слідчого матеріали попереднього слідства у кримінальній справі, прокурор їх перевіряє і готує справу до суду. А у судовому засіданні прокурор веде змагальну дискусію з адвокатом підсудного і пропонує судді попередній вирок у справі.

З огляду на роль органів прокуратури України у зміцненні законності, Указом Президента встановлено професійне свято – День працівників прокуратури, яке відзначають щорічно 1 грудня.

Ще одна юридична професія – професія адвоката, тобто людина, яка захищає підсудного у кримінальній справі, виступає стороною захисту. І сама назва професії «адвокат» походить від латинського слова «прикликати, запрошувати». Адвоката кличуть у важкі хвилини життя і прохають про допомогу, коли виникають певні юридичні проблеми.

Не завжди на лаву підсудних потрапляє злочинець, інколи зовсім невинна людина стає підозрюваною і тоді її останньою надією стає адвокат. Метою роботи адвоката є не виправдання злочинця, а – винесення суддею справедливого рішення. Навіть існує така формула французьких адвокатів: «Ми прийшли в суд не для того, щоб довести, що підсудний нічого не скоїв, а для того, щоб довести, що прокурор нічого не довів». Тобто адвокати, зазвичай, аналізують докази прокурора і шукають в них слабкі місця, щоб використати їх на користь підсудного. Взагалі адвокат повинен бути не лише хорошим правознавцем, а й хорошим психологом, вміти розпізнавати людей, розумітися на різних станах людської душі.

Крім захисту підсудного у кримінальних справах адвокат здійснює й іншу адвокатську діяльність: надання правової допомоги громадянам та підприємствам при вирішенні справ у судах чи інших державних органах (за дорученням); надання консультацій і роз’яснень з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства; складання заяв і скарг тощо.

Усі адвокати України складають єдину недержавну структуру – Адвокатуру України. Відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або у складі адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання. Адвокатом може бути особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше 2-х років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката і отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Не може бути адвокатом людина, що має судимість, звільнена за вчинення корупційних діянь, позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю.

Закон містить поняття «адвокатська таємниця» – питання, з якими звертаються до адвоката, суть консультацій і порад адвоката. За розголошення цих даних настає юридична відповідальність.

Враховуючи важливість інституту адвокатури, Указом Президента в Україні встановлено професійне свято – День адвокатури, який відзначають щорічно 19 грудня.

Існує ще одна юридична професія, люди якої проводять досудове слідство. Це – слідчий. Слідчий – це посадова особа правоохоронних органів, яка здійснює розслідування злочину (досудове слідство). Слідчий кожного з цих органів мають визначену законом підслідність – свою категорію справ, які вони розслідують.

Що означає  розслідують? Слідчі проводять слідчі дії: допитують свідків і підозрюваних, оглядають місце події, проводять очні ставки, обшуки і виїмки, відтворюють обставини події, проводять слідчі експерименти, пред’являють до впізнання, призначають експертизи, приймають рішення про арешт. Усі слідчі дії спрямовані на збирання і перевірку доказів у кримінальній справі. Слідчий повинен вміти говорити з людьми, тобто бути психологом, бути уважним до деталей, у нього має бути чудова пам’ять.

А взагалі професія слідчого є найбільш популярною серед усіх інших юридичних професій, яку згадують у художніх творах і фільмах. Як правило, це жанр детектива: твори Артура Конан Дойля про Шерлока Холмса, детективи Агати Крісті, серія книг Бориса Акуніна про Ераста Фандоріна.

З роботою слідчого тісно пов’язана робота представників ще однієї юридичної професії – експерта-криміналіста. Взагалі, криміналістика – це наука про різні прийоми і засоби розкриття злочинів; вона розробляє технічні засоби, прийоми і методики виявлення, фіксації, дослідження даних, які допомагають розкрити злочин. І, власне, з латині «криміналістика» перекладається як «те, що стосується злочину». А «експерт» з латині перекладається як «досвідчений», тобто це особа, яка володіє спеціальними знаннями в різних галузях і залучається до проведення експертиз. І саме висновок експерта залучається до матеріалів справи і є процесуальним доказом.

Експертно-криміналістичні відділи є в структурі правоохоронних органів; працюють експерти і в окремих наукових установах, наприклад, в Інституті судових експертиз. Експерти-криміналісти виконують широкий спектр роботи – все залежить від того, яка саме проводиться експертиза. Є експерт-балістик, який вивчає траєкторію польоту кулі (виїжджає на місце, де була стрільба); є експерт-трасолог, який займається вивченням різних слідів; є експерти, що спеціалізуються на аналізі і дослідженні фотографій, картин, почерку людини, відбитків пальців, різних предметів з місця події.

Усі обвинувачені направляються на медичну експертизу для визначення осудності; в економічних злочинах часто проводять почеркознавчу та бухгалтерську експертизу. Крім юридичних знань у експерта-криміналіста обов’язково мають бути знання у тій галузі, в якій він проводить експертизу (медицину, військову справу, хімію, фізику, бухгалтерський облік тощо).

Ще одна юридична професія, яка стоїть дещо відокремлено від інших, це професія – нотаріуса. Нотаріуси відомі ще з часів Стародавнього Єгипту та Стародавнього Риму. У слові «нотаріус» міститься дієслово «нотувати», тобто «записувати» – з давніх-давен під словом «нотаріус» мався на увазі писар. І з латині це слово так і перекладається «писар, секретар». У давнину до їх обов’язків входило складання грамот і клопотань, оформлення різноманітних угод.

Сьогодні у нас в Україні діє Закон України «Про нотаріат», відповідно до якого нотаріус – це особа, яка уповноважена державою здійснювати нотаріальну діяльність: посвідчувати різні права та факти, що мають юридичне значення; посвідчувати усі договори, що стосуються нерухомості, посвідчувати доручення на вчинення дій; завіряти копії документів; складати заповіти – з метою надання їм юридичної вірогідності; вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом України «Про нотаріат».

На сьогодні в Україні діють державні нотаріальні контори та приватні нотаріуси. Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Хто може працювати нотаріусом? Нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в сфері права не менш як 6 років, з них – помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори – не менш як 3 роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Перед початком роботи нотаріус складає присягу.

Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість. Нотаріусу забороняється займатися підприємницькою чи адвокатською діяльністю, перебувати у штаті інших підприємств. Дозволяється займатися лише викладацькою, науковою та творчою діяльністю.

Перевіряють і контролюють роботу нотаріусів обласні управління юстиції, де майбутні нотаріуси здають кваліфікаційний іспит і де ведеться єдиний реєстр усіх нотаріусів області. Закон містить і поняття «нотаріальна таємниця» – це сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальних дій від різних осіб. За розголошення цих відомостей закон передбачає відповідальність.

Указом Президента в Україні встановлено професійне свято нотаріусів – День нотаріата, який відзначається щорічно 02 вересня.

Ще однією дуже розповсюдженою юридичною професією є професія юрисконсульта. Юрисконсульт – це постійний консультант на підприємстві чи в установі з практичних питань права, захисник інтересів цього підприємства чи установи в судах або других інстанціях, тобто це працівник юридичної служби підприємства чи установи. Зазвичай, штатного юрисконсульта має кожне більш-менш велике підприємство чи установа. Якщо штат працівників великий, то юрисконсульт – не один, а створюється ціла юридична служба – юридичний відділ з декількома працівниками.

Сама назва «юрисконсульт» походить від двох латинських слів «juris” і «consultus», що в перекладі означає «правознавець». Постановою Кабінету Міністрів затверджено Положення про юридичну службу підприємства. Відповідно до нього юрисконсульт здійснює контроль за законністю наказів і розпоряджень адміністрації, бере участь у складанні договорів і угод, які укладаються з іншими підприємствами, складає претензії та судові позови, інформує співробітників про чинне законодавство, представляє інтереси підприємства в судах та в других структурах.

Людина з дипломом юриста може працювати не лише за вище перерахованими професіями, а й сама навчати праву інших людей, тобто бути викладачами правових дисциплін. Правознавство вчать і в школі, і в технікумі та інституті. Щоб викладати право в школі, треба обов’язково мати педагогічну освіту. А от, щоб викладати правові дисципліни в інституті, то педагогічної освіти не потрібно, зате обов’язково треба мати юридичну освіту. І дуже бажано, щоб до викладання або паралельно з викладанням займатися ще й практичною юридичною практикою – це допомагатиме викладати теоретичні питання з права.

Крім розглянутих юридичних професій, особа з дипломом юриста може працювати на державній службі (різні державні органи, управління та відділи юстиції, органи РАЦС, органи влади і місцевого самоуправління, податкова інспекція, міліція, СБУ).

 

2 коментарі до “       «СВІТ   ЮРИДИЧНИХ   ПРОФЕСІЙ»”

    1. Відповідно до п. 1.12. Державних санітарних норм та правил “Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організація життєдіяльності дітей” здача в оренду території, будинків, приміщень, будівель, споруд, обладнання дошкільних навчальних закладів іншим юридичним особам та фізичним особам для використання в цілях, не пов’язаних з навчально-виховним процесом та життєдіяльності дітей, забороняється.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.