ТРУДОВІ ПРАВА І ПІЛЬГИ ПРАЦЮЮЧИМ МАМАМ

Українське законодавство (Кодекс законів про працю України, Закон України «Про охорону праці», Закон України «Про відпустки») передбачає ряд гарантій для працюючих жінок з неповнолітніми дітьми. Цим держава реалізує конституційні норми про охорону материнства і дитинства.

1111111111  Відповідно до ст. 174 КЗпП працю жінок забороняється застосовувати на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці. Жінок не можна залучати до підземних робіт, крім нефізичних робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню.

За жодних обставин не допускається залучення вагітних жінок (незалежно від строку вагітності) та жінок, які мають дітей віком до 3-х років, до роботи у нічний час, до надурочних робіт, до робіт у вихідні дні та направлення їх у відрядження. Це прямо передбачено ст. 176 КЗпП. Щодо жінок, які мають дітей віком від 3-х до 14-ти років або мають дитину-інваліда, то залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження вони можуть лише за наявності їхньої згоди на це.

111111111Ст. 184 КЗпП заборонено відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм зарплату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю маленьких дітей (до 3-х років), а одиноким матерям – за наявності дитини віком до 14-ти років чи дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу таким жінкам роботодавець зобов’язаний повідомити причини відмови у письмовій формі і цю відмову можна оскаржити до суду. На жаль, практично цю норму реалізувати дуже складно, бо роботодавець може офіційно зазначити іншу причину відмови, а не ту, яка пов’язана з вищевказаними обставинами.

Працюючим жінкам, які мають дітей віком до 1,5 року, крім загальної обідньої перерви, надаються додаткові перерви для годування дитини, як мінімум, кожні 3 години по 30 хв. Якщо грудних дітей двоє і більше, то тривалість перерви встановлюється не менше години. Перерви для годування дитини включаються у робочий час і оплачується за середнім заробітком.

Роботодавцю за будь-яких умов заборонено тимчасово переводити на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, вагітних жінок та жінок, які мають дитину-інваліда або дитину віком до 6 років, без згоди цих жінок.

11111111 Роботодавець не має права звільнити з роботи з власної ініціативи вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3-х років, одиноких матерів з дитиною до 14-ти років або дитиною інвалідом. Єдиний виняток – звільнення у зв’язку з повною ліквідацією підприємства. Але й у цьому випадку такі жінки повинні обов’язково бути працевлаштовані роботодавцем.

Слід мати на увазі, що такі вищезазначені жінки, які працюють за строковим трудовим договором, після його закінчення обов’язково мають бути працевлаштовані роботодавцем. При цьому на період працевлаштування за ними зберігається середня зарплата, але не більше 3-х місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ст. 184 КЗпП).

Відомо, що у перший рік роботи жінка може йти у щорічну відпустку повної тривалості, пропрацювавши не менше 6 місяців. Але Закон про відпустки (ст. 10) встановлює певні категорії осіб, які вправі отримати відпустку повної тривалості, не чекаючи 6-місячного терміну: це жінки перед відпусткою у зв’язку з вагітністю і пологами або після неї; жінки, які мають 2-х і більше дітей віком до 15-ти років або дитину-інваліда. Ці ж самі категорії жінок і плюс до них одинокі матері, які виховують дітей без батька, мають право свої щорічні відпустки брати у зручний для них час. Відмовити у наданні щорічної відпустки цим категоріям жінок у період, про який вони просять, роботодавець не має права.

Згідно з ст. 179 КЗпП за бажанням жінки у період перебування її у відпустці для догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

За ст. 182-1 КЗпП жінці, яка працює і має 2 і більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка всиновила дитину, одинокій матері надається щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів. Ця відпустка надається понад основну щорічну відпустку. При цьому немає значення період, який пропрацювала жінка; ця відпустка надається не за відпрацьований рік, а за календарний рік. Відкликати жінку з такої відпустки не можна, бо Закон про відпустки цього не передбачає. Грошову компенсацію за таку невикористану відпустку виплачують лише у разі звільнення, причому за всі невикористані дні, незалежно від місяця звільнення.

Леся Костенко, юрисконсульт ПОБД ім. Панаса Мирного