ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ ПРИ ОФОРМЛЕННІ СПАДЩИНИ

Без имени-1    Чинним законодавством (Цивільним кодексом України (ЦКУ) та Законом України «Про нотаріат») встановлені гарантії захисту прав дітей при оформленні спадщини.

Так, за загальним правилом, щоб прийняти спадщину, треба подати заяву до нотаріуса протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Але відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦКУ малолітня (до 14 років) або неповнолітня (від 14 до 18 років) особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не відмовилася від неї у встановленому порядку. Таким чином, законодавець з метою захисту прав дітей закріплює безумовний принцип прийняття ними спадщини. Це означає, що якщо спадкоємці на момент відкриття спадщини були малолітніми чи неповнолітніми дітьми, і з якихось причин батьки або опікуни чи піклувальники не подали заяву про прийняття ними спадщини від імені та в інтересах дітей спадкодавця і не відмовилися від спадщини, вважається, що спадщину діти прийняли і без подачі заяви до нотаріуса.

Від імені малолітньої дитини заяву про прийняття спадщини подають її батьки (усиновлювачі) чи опікун. А от особа, яка досягла 14 років (стала неповнолітньою), має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків (усиновлювачів) чи піклувальника. Цим законодавець надав широку можливість неповнолітнім дітям самостійно, без будь-яких втручань та обмежень реалізувати свої майнові права у спадщині.Без имени-2

Батьки (усиновлювачі) чи опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній особі, але зробити це можуть лише з письмового дозволу органу опіки та піклування. Це робиться для того, щоб недобросовісні дорослі не зловживали своїм правом не на користь неповнолітньої дитини. А неповнолітня особа (від 14 до 18 років) може відмовитися від прийняття своєї спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів) чи піклувальника, а також органу опіки та піклування.

Відповідно до вимог ст. 1241 ЦКУ малолітні і неповнолітні діти спадкодавця незалежно від змісту заповіту (на будь-яку особу) спадкують половину тієї частки, яка б належала їм у разі спадкування за законом (це називається обов’язкова частка у спадщині). Тобто законодавець захистив дітей спадкодавця на той випадок, коли спадкодавець склав заповіт на користь іншої особи. Навіть якщо цій іншій особі за заповітом має перейти абсолютно все майно спадкодавця, то все рівно з цього успадкованого майна чи грошей необхідно виділити обов’язкову частку, яка буде належати неповнолітнім дітям спадкодавця, навіть якщо діти у заповіті не згадуються.

Розмір цієї обов’язкової частки складає половину від розміру, який би успадкувала дитина у разі, якщо б заповіту не існувало і спадкування було б не за заповітом, а за законом. Цей розмір може бути зменшений судом за наявності обставин, які мають істотне значення, але повністю відмінити обов’язкову частку малолітніх і неповнолітніх дітей ніхто не має права (власне, тому вона і називається “обов’язковою”).

Згідно з вимогами ст. 67 Закону про нотаріат, коли нотаріус видає на ім’я неповнолітнього спадкоємця Свідоцтво про право на спадщину, то він зобов’язаний повідомити про це органи опіки та піклування за місцем проживання неповнолітнього спадкоємця. Це робиться для охорони майнових інтересів дитини, контролю за цим та попередження зловживань у цій сфері.

 

Леся Костенко, юрисконсульт ПОБД ім. Панаса Мирного

 

Один коментар до “ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ДИТИНИ ПРИ ОФОРМЛЕННІ СПАДЩИНИ”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.