ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ШКІЛЬКОЇ ОСВІТИ: що дозволено і що заборонено в українських школах

Без имени-1

Функціонування шкіл та навчання в них дітей регулюється Законом України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р.; Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим Постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 778 (далі – Положення) та наказом Міносвіти від 07.04.2005 р. № 204 «Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів» (далі – Наказ).

Згідно з Положенням і Наказом до 1 класу зараховуються діти, як правило, з 6-ти років. Тобто починати вчитися з 6-ти років є правом, а не обов’язком. Батьки можуть здати дитину в школу й трохи пізніше. Але затягувати цей процес не слід, бо ст. 6 Закону про загальну середню освіту передбачає відповідальність батьків за неналежне отримання дітьми повної середньої освіти. А ст. 47 цього Закону визначено, що злісне ухилення батьків від виконання ними своїх обов’язків щодо надання дитині шкільної освіти може бути підставою для позбавлення батьківських прав.

Як правило, школи набирають діток до 1-го класу відповідно до визначеної території обслуговування (п. 18 Положення). Тобто дітей батьки ведуть до найближчої до дому школи. Але це не є абсолютним правилом: батьки можуть віддати дитину й до іншої школи в іншому районі міста, а школа не має права відмовити в прийнятті дитини із причини проживання її в іншому районі.

Нерідко батьки скаржаться на те, що школи проводять вступні конкурси для майбутніх першачків. Відповідно до п. 18 Положення та п. 7 ст. 18 Закону про загальну середню освіту зарахування учнів в усі класи комунальних шкіл здійснюється без проведення жодних конкурсів. А ось зарахування до спеціалізованих шкіл чи класів з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв дійсно здійснюється на конкурсній основі.

Крім цього, при оформленні дитини до 1-го класу пунктом 4 Наказу заборонено збирати додаткові дані про дитину та її батьків, зокрема довідки з місця роботи, проживання, про зарплату батьків, будь-які дані про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання у школі.

Незалежно від того, до якої школи ви віддали дитину, Закон про загальну середню освіту (ст. 16) та Положення (п. 40) встановлює, що навчальний рік починається 1-го вересня і закінчується не пізніше 1-го липня наступного року. Наповнюваність класів не повинна перевищувати 30-ти учнів. Та у реальному житті класи з кількістю 31-32 учня є не такою вже й рідкістю.

Без имени-2

За законодавством тривалість уроків у школах становить: у 1-х класах – 35 хв.; у 2-4 класах – 40 хв.; у 5-11 класах – 45 хв. Але за погодженням із відділом освіти і санепідемстанцією допускається зміна тривалості уроків. Для учнів 5-9 класів допускається проведення підряд 2-х уроків під час лабораторних і контрольних робіт, написання творів, а також уроків трудового навчання. У 10-11 класах допускається проведення підряд 2-х уроків з одного предмета.

Згідно з п. 46 Положення тривалість перерв між уроками не може бути меншою, ніж 10 хв., а великої перерви після 2-го чи 3-го уроку – не меншою, ніж 20 хв.

Загальна тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менше як 30 календарних днів (п. 5 ст. 16 Закону про загальну середню освіту). У першому класі домашні завдання не задаються і оцінки не виставляються.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до п. 48 Положення відволікання учнів від навчальних занять для провадження інших видів діяльності забороняється. А залучення учнів до видів діяльності, що не передбачені навчальною програмою, дозволяється лише з їхньої згоди та згоди їх батьків.

 

Леся Костенко, юрисконсульт ПОБД ім. Панаса Мирного

2 коментарі до “ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ШКІЛЬКОЇ ОСВІТИ: що дозволено і що заборонено в українських школах”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.